Право працівника на пільги та компенсації, на які не вимагається проведення атестації робочих місць за умовами праці. Порядок їх надання та оформлення


Усі підприємства, установи та організації повинні дбати про безпеку праці і піклуватися про здоров'я своїх працівників. На жаль, сучасний стан організації праці при відсутності наукових та проектно-конструкторських розробок нових технологій, наявності недосконалого обладнання і управлінських рішень щодо безпечних умов праці, не гарантує стовідсоткової безпеки працівникам.

Тому на підприємствах для відшкодування впливу небезпечних і шкідливих чинників виробництва на організм людини застосовується система пільг і компенсацій. Так, робітники, які працюють в умовах, що не відповідають нормам безпеки і санітарним нормам, користуються пільгами та отримують компенсації.

Система пільг і компенсацій доповнює весь комплекс заходів по охороні праці, по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на підприємстві. Ця система включає додаткові відпустки, скорочений робочий час і робочі дні, пільгове пенсійне забезпечення, лікувально-профілактичне харчування, певні доплати до заробітної плати.

 Додаткова відпустка сприяє зняттю втоми організму внаслідок напруженої розумової і фізичної праці, сприяє виведенню з організму токсичних і шкідливих речовин, відновленню порушених функцій, а також ліквідації несприятливих фізіологічних змін в органах людини.

Скорочення робочого дня всього на одну годину скорочує на один місяць фонд робочого часу на рік, а також тривалість періоду дії несприятливих, шкідливих і небезпечних факторів на робітника, підвищує його годинний заробіток на 16%.

Лікувально-профілактичне харчування надається безкоштовно і є засобом підвищення опірності організму людини до впливу шкідливих виробничих факторів, зниження захворюваності і запобігання передчасного стомлення людини. Ця пільга надається працівникам, зайнятим на роботах з особливо важкими умовами праці.

Доплата до заробітної плати визначається за специфічними умовами праці на робочих місцях і становить 4-24% тарифної ставки. Вона використовується для зміцнення організму робітника і підвищення його опору дії шкідливих виробничих факторів за рахунок поліпшення харчування та побутових умов.

Роботодавець за власні кошти може встановити інші додаткові пільги і компенсації за роботу у шкідливих і важких умовах праці, передбачивши умови надання таких у колективному або трудовому договорах чи в локальних нормативно-правових актах.

Серед пільг та компенсацій за роботу у шкідливих умовах праці є такі, для отримання яких не вимагається проведення атестації робочих місць за умовами праці. Це, насамперед, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці.

Згідно зі ст. 8 вищезазначеного Закону щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:

окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, — тривалістю до 35 -календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;

працівникам з ненормованим робочим днем — тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість відпусток за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Оскільки щорічні додаткові відпустки надаються як компенсація саме за роботу із шкідливими умовами праці та за особливий характер праці, то й надаватися вони мають за фактично відпрацьований час у цих умовах, а не авансом, і тривалість такої відпустки залежатиме від кількості фактично відпрацьованих працівником днів, у які він був зайнятий не менше половини тривалості робочого дня в передбачених Списками умовах.

Якщо працівник був на лікарняному, у відпустці без збереження заробітної плати, на навчанні тощо або певну кількість робочих днів був зайнятий менше половини тривалості робочого дня в передбачених Списком згідно з додатком 2 умовах, то ці дні не зараховуються до стажу, що дає право на додаткову відпустку за особливий характер праці.

Не вимагається проведення атестації також для підвищення посадового окладу для працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення відповідно до додатку 3 до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затвердженних наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 № 308/519 (далі — Умови № 308/519).

Як випливає з підпункту 2.4.5 Умов № 308/519, керівник закладу охорони здоров’я за погодженням з профспілковим комітетом має затвердити конкретний перелік підрозділів та посад, робота в (на) яких залежно від функціональних обов’язків та обсягу роботи дає право на підвищення посадових окладів (тарифних ставок) у зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці. На основі цього переліку роботу працівників на зазначених посадах у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці оплачують за підвищеними на 25% та 15% посадовими окладами.

Підвищення нараховують щомісяця як за основною посадою, так і за сумісництвом .

Матеріал підготовлено Людмилою Радченко,

начальником відділу з питань експертизи умов праці

управління Держпраці у Миколаївській області