Профілактика отруєнь пестицидами, агрохімікатами і біопрепаратами


З приходом весни та настанням сприятливих умов, на підприємствах  сільського господарства розпочинаються весняно-польові роботи. Під час їх виконання, працівникам доводиться проводити  цілий комплекс робіт із застосуванням мінеральних добрив, гербіцидів, протруювачів які використовуються при виконанні  підживлення посівів, протравлення та перевезення насіннєвого матеріалу. Під час сівби використовуються отрутохімікати. Сучасне життя неможливо уявити без використання пестицидів, отрутохімікатів і токсичних речовин, що застосовують для знищення шкідливих організмів.  Хімічні речовини, які застосовують для захисту рослин, при надходженні в певних кількостях в організм людини (через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт чи шкіру) можуть викликати порушення життєдіяльності, тобто гострі або хронічні отруєння.

 Гострі отруєння  виникають через короткий проміжок часу після дії токсичної речовини на організм одразу. Хронічні ж розвиваються повільно, і характерною їх рисою є поступове наростання патологічних змін, викликаних дією отрути. Гострі й хронічні отруєння відрізняються не лише термінами виникнення патологічних змін, але і формою прояву й ураженням різних органів та систем організму.

Ознаки отруєння: запаморочення, чхання, кашель, задишка, блювота, біль у животі. При наявності цих симптомів необхідно терміново звернутися за медичною допомогою.

Особам, що працюють з пестицидами, та їх керівникам слід запам’ятати наступні профілактичні заходи:

– замінити токсичні речовини, що використовуються на виробництві, нетоксичними чи малотоксичними там, де це можливо;

– механізувати виробничі процеси, які виключають безпосередній контакт працівників з токсичними речовинами;

– використовувати пестициди суворо за призначенням;
– ретельно витримувати терміни застосування пестицидів  і безпечні терміни збору врожаю;
– допускати працівників до роботи з токсичними речовинами лише в спецодязі, протигазі чи респіраторі. Важливе значення має також дотримання правил особистої гігієни (після обробки ретельно вимити руки з милом, шию, прийняти душ, прополоскати порожнину рота, горла);
– одяг, у якому працювали, потрібно ретельно витрусити і випрати в розчині мила чи прального порошку і соди;
– не допускати дітей на оброблені пестицидами ділянки, не проводити обробки в їх присутності, не зберігати отруту в пляшках з-під напоїв, які приваблюють дітей, ретельно ховати отруту в місцях, недоступних для дітей;
– не можна обробляти рослини пестицидами після дощу та при сильному вітрі, бо вони можуть потрапляти на сусідні ділянки, в житлову зону;

– проводити санітарний інструктаж і навчання працівників з безпечних методів використання токсичних речовин;

– надавати спеціальне дієтичне харчування з лікувально-профілактичною метою,  яке повинно містити продукти, які послаблюють вплив отрути, підвищують опірність організму до дії токсичних хімічних речовин;

– працювати з пестицидами необхідно у ранкові та вечірні години, при цьому температура повітря не повинна бути вищою +20°С.

Якщо роботу виконує сільськогосподарське підприємство, то воно повинне дотримуватись додаткових заходів профілактики. За два дні до обробки необхідно обов’язково інформувати населення через засоби масової інформації та органи місцевого самоврядування про час і день обробки. Слід встановити попереджувальні знаки від поля, на якому проводять обробку, до найближчого житла (мінімальна відстань має бути 200 м). Також треба мати на увазі, що протягом доби після внесення пестицидів та агрохімікатів заборонено перебувати на оброблених ділянках.

Пам’ятайте! Неправильне використання хімічних засобів захисту рослин може стати причиною отруєнь. Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких.

Стаття підготована фахівцями з питань гігієни праці

управління Держпраці у Миколаївській області