Роз’яснення щодо питань підтвердження пільгового стажу роботи за Списками № 1 та №2


В житті дуже часто трапляються ситуації, коли майбутній пенсіонер, який працював на шкідливих виробництвах звертається до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення йому пільгової пенсії, однак отримує відмову у призначенні такої пенсії у зв’язку із тим, що атестація його робочого місця підприємством проведена не була, а отже шкідливість виробництва фактично не підтверджена.

Формально Пенсійний фонд правий, але працівник не винен в тому, що роботодавець не провів атестацію його робочого місця для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 або №2.

Відповідно до діючого законодавства, а саме відповідно до п.1 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005  № 383,  згідно з  п.2  Прикінцевих  положень  Закону України "Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування" пенсійне   забезпечення  застрахованих  осіб,  які працювали або працюють на підземних роботах,  роботах  з  особливо шкідливими  і  особливо  важкими  умовами  праці  за  Списком  №1 виробництв,  робіт,  професій,  посад  і  показників та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв,  робіт, професій, посад і показників,  затверджених Кабінетом Міністрів України,  та за результатами атестації робочих місць,  які  мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через  професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону  України "Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування" за  умови  досягнення  пенсійного  віку та наявності необхідного трудового стажу.

При  визначенні  права  на  пенсію  за віком на пільгових умовах  застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового  стажу  зараховується весь період роботи на відповідних посадах  або  за  професіями  незалежно  від  дати  їх внесення до Списків  за умови підтвердження документами відповідних умов праці за  час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації  робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з п.4 Порядку  проведення  атестації  робочих місць   за   умовами праці,  затвердженого  постановою  Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації (як  вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу,  який дає право  на пенсію  за  віком  на  пільгових  умовах,  впродовж  5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному  підприємстві  не  змінювались  докорінно  умови  і характер праці (виробництво,  робота,  робоче місце),  що  дають  право  на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної  зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком   на   пільгових   умовах  має  бути  проведена  позачергова атестація.

     Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства,  установи,  організації  із  визначенням правонаступника.

Але на практиці найчастіше трапляються ситуації, коли атестація робочого місця не проведена або порушено терміни проведення атестації. В таких випадках працівник може втратити право на зарахування певного періоду роботи до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Питання зарахування стажу роботи до пільгового стажу, якщо атестація не проведена, можливо вирішити тільки в судовому порядку.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів. Порядок ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі – Інструкція).

Пунктом 2.14 Інструкції передбачено, що записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Якщо працівник має право на  пенсію  за  віком  на  пільгових умовах, запис у трудовій  книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами  атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків  виробництв, робіт,  професій, посад і показників, що дають право  на  пільгове  пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов'язково  повинні  бути підтверджені у   карті   оцінки   умов  праці  робочого  місця  за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Водночас згідно ч.ч. 1, 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Отже роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списками № 1 та №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Працівник не наділений жодними правами, які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації.

Своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників та не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідно ст.1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Ст.3 Конституції гарантує, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Також відповідно до ст.46 громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Працюючі в шкідливих умовах праці, людина втрачає своє здоров’я.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на органи Держпраці.

Відповідно до ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення  передбачена відповідальність за порушення  терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи із наведеного, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.